Майбутні користувачі 4G в Україні. Хто вони?

Для операторів критичною масою користувачів, яка потрібна для запуску нової технології, є бар’єр в 7%. Це означає, що на руках у абонентів повинно знаходитися не менше 7% терміналів з підтримкою потрібного стандарту зв’язку. На момент запуску 3G цей поріг давно був пройдений, і насіння нової мережі потрапили в благодатний грунт відкладеного попиту.

З 4G ситуація інша — і тут позначається і відносна юність технології, і низька платоспроможність українських споживачів, які не так стрімко переходять на смартфони. Так, у «Київстар» в мережі знаходиться 7% призначених для користувача терміналів з підтримкою 4G, у Vodafone — ще півроку тому було 8%, за підсумками 2017 року компанія розраховує на 14% (актуальніших даних немає), у lifecell рекордні 22%, але треба розуміти, що у цього оператора історично база смартфонів була набагато більше, ніж у конкурентів, а число абонентів значно менше. В результаті, у всіх операторів від 1 до 2 млн смартфонів з підтримкою 4G.

Це означає, що критична маса вже набрана, хоча аудиторія технології поки ще невелика і такого швидкого зростання призначеної для користувача бази послуги, як ми спостерігали з 3G, не буде. Значне здешевлення терміналів з модулем 4G відбувалося в останні пару років, коли в Україні була криза, і українці, по-перше, міняли пристрою не так інтенсивно, як могли б, по-друге, вибирали більш бюджетні пристрої.

Як тільки майбутнє нової технології в Україні проясниться, і вендори, і самі дистриб’ютори переглянуть лінійку продаються в країні пристроїв і відмовляться від моделей, де немає підтримки 4G.

Але, наприклад, півроку тому оператор Vodafone запустив лінійку власних брендованих смартфов, і дві більш бюджетні моделі, які, за очікуваннями оператора, користувалися б найбільшим попитом, що не оснащувалися модулем 4G. Очевидно, що оператор запускав продаж власних смартфонів на умовах розстрочки, щоб підтягти до 3G аудиторію, яка все ще користується «дзвонилки» або старими смартфонами на Symbian або більш екзотичних ОС на кшталт Nokia Asha Platform. У перший час це не цільова аудиторія 4G.

З іншого боку — це якраз масова українська аудиторія. Середній термін поновлення смартфона становить півтора року, а в деяких випадках він може бути і більше. Відповідно, оператор не бачить, що 4G стане настільки масовим в цій перспективі, навіть якщо ми побачимо кращий сценарій, при якому всі необхідні ліцензії будуть видані швидко і мережу побудується як за помахом чарівної палички.

В контексті терміналів цікавий ще один нюанс. У світі найпоширенішим діапазоном для 4G є 1800-й, на руках у користувачів найбільше смартфонів з підтримкою саме його. І якщо найсучасніші смартфони підтримують всі або майже всі використовувані в світі стандарти, то пристрої 3-4 річної давності (а серед них, наприклад, старі iPhone, які як і раніше в ходу) можуть не працювати в певних діапазонах. Зокрема, 2600 МГц — діапазоні, який регулятор насамперед планує віддати під LTE. Звичайно, буде мережа, з’явиться і попит на смартфони з підтримкою потрібної технології, і проблему навряд чи можна назвати серйозною. Але тим не менш, потенційна аудиторія 4G в діапазоні 2600 МГц на момент старту буде нижче, ніж в 1800 МГц.

У «Київстар» наводять як приклад ринок Чехії, де після запуску 4G в діапазоні 900 МГц кількість пристроїв на руках з підтримкою потрібної технології виросло швидко. Але треба розуміти, що чеський ринок мобільного зв’язку і український — дві різні історії. У першому випадку це і операторські смартфони, і інший рівень доходів у населення. У другому — самі розумієте…

Перекладено за матеріалами ain.ua.